Психологічна освіта в Університеті Ушинського

Facebook Instagram Youtube   

Робоча програма навчальної дисципліни

АНАТОМІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ 

ОПП: Психологія

Спеціальність 053 «Психологія»

Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)

Рік навчання: другий

Мова навчання: українська

Факультет: соціально-гуманітарний 

Одеса - 2021

 

Розробник: кандидат   біологічних   наук,   завідувач   кафедри   біології   і   охорони здоров’я Топчій Марія Сергіївна

 

1.  Опис навчальної дисципліни

 

 

Найменування показників

Галузь знань, ОПП, спеціальність, рівень вищої освіти

Характеристика

навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

 

 

Кількість кредитів – 3

Галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки»

 

Статус дисципліни:

Вибіркова

Освітньо-професійна програма:

«Психологія»

Мова навчання:

українська

Модулів – 1

 

 

 

Спеціальність 053 «Психологія»

Рік навчання:

Змістових модулів – 1

2-й

2-й

Індивідуальне

навчально-дослідне завдання –

презентація

 

Семестр

Загальна кількість годин – 90

IV-й

IV-й

Лекції

 

 

Тижневих годин для денної форми

навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 2

 

 

 

 

Рівень вищої освіти:

перший (бакалаврський)

20 год.

6 год.

Практичні, семінарські

10 год.

4 год.

Лабораторні

10 год.

4 год.

Самостійна робота

46 год.

72 год.

Індивідуальні завдання

4 год.

4 год.

Вид контролю: залік

 

Примітка

Співвідношення     кількості     годин     аудиторних     занять     до                                самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 44 % – 56 %; для заочної форми навчання – 15 % – 85 %.

 

1.     Пояснювальна записка

Метою викладання навчальної дисципліни «Анатомія і фізіологія людини» є:

  • формування у студентів системи знань про біологічну природу людини, закономірності функціонування людини як живого організму: закономірності індивідуального розвитку, особливості життєдіяльності організму в різні періоди онтогенезу, взаємозв’язок будови органів, систем органів і організму в цілому з виконуваними функціями в процесі його росту і розвитку,
  • усвідомлення природного походження психічних процесів та психологічних здібностей людини, біогенетичної детермінованості індивідуальних психофізіологічних якостей людини та її поведінки.

Передумови для вивчення дисципліни: паралельно з вивченням навчальної дисципліни «Анатомія та фізіологія людини» студенти мають опанувати знання з «Вступу до спеціальності», «Вікова психологія».

Очікувані результати навчання: у результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • рівні організації організму людини;
  • будову і функції органів, систем органів і організму в цілому по мірі його росту і розвитку;
  • механізми функціонування і принципи взаємодії всіх фізіологічних систем організму людини, нейроендокринні механізми їх регуляції;
  • зв’язок з навколишнім середовищем і закономірності адаптації організму людини.

вміти:

  • розглядати організм людини як відкриту біологічну систему, яка складається з багатьох підсистем, що функціонують на різних рівнях організації, і водночас є складовою біосфери, на яку впливають фактори і умови зовнішнього середовища;
  • розпізнавати органи і системи органів, пояснювати зв’язок між їх будовою і функцією;
  • аналізувати та узагальнювати відомості про біологічні особливості життєдіяльності людини, вроджені відмінності між індивідуумами, морфофізіологічні особливості адаптації людини до умов довкілля;
  • проводити оцінку функціонального стану систем організму в онтогенезі;
  • пояснювати шкідливість впливу факторів ризику на здоров'я людини, прогнозувати наслідки впливу людини на природні екосистеми.
  • використовувати отримані теоретичні знання, практичні уміння і навички для інтелектуальної та практичної (дослідницької) діяльності.

й опанувати такі компетентності:

Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері психології, що передбачають застосування основних психологічних теорій і методів та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов, здатність свідомої саморегуляції в умовах впливу медіасередовища.

Загальні компетентності:

ЗК 1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК 2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

 

ЗК 9. Здатність працювати в команді.

Фахові (предметні) компетентності спеціальності:

СК 7. Здатність аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації.

СК 11. Здатність до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку.

Міждисциплінарні зв’язки:

  • навчальні дисципліни, з якими наявний зв’язок у вивченні навчального матеріалу: основи нейропсихології, психофізіологія.

1.   Критерії оцінювання

Критерії оцінювання за різними видами роботи

Вид роботи

Бали

Критерії

Лабораторні і практичні заняття

0 балів

Студент не виконав завдання, не має уявлення про

найголовніші поняття, предмет, мету та завдання; не знає принципових положень з теми.

1 бал

Студент виконує завдання, але не в змозі викласти зміст більшості питань теми, володіє навчальним матеріалом на   рівні           розпізнавання                   явищ,   відповідає   тільки                   на запитання, що потребують однослівної відповіді; не в змозі проаналізувати результати роботи та зробити власних висновків.

2 бали

Студент основний зміст завдання не розкриває: допускає грубі помилки в обчисленні і кінцевих висновках; спеціальною термінологією володіє слабо; текстовий

матеріал оформляє неохайно з великою кількістю виправлень; відповідь на питання відсутня.

3 бали

Студент суть питань розкриває частково, не послідовно: не пов’язує свою відповідь з раніше отриманими даними, не достатньо пов’язує знання з іншими дисциплінами; допоміжним матеріалом користується, але допускає помилки; при письмовому викладі допускає граматичні

помилки; допускає помилки в термінології, технікою обчислень вільно не володіє.

4 балів

Студент розкриває основний зміст матеріалу: правильно використовує наукову термінологію, не допускаючи грубих граматичних помилок, виконує роботу чітко і акуратно; вільно користується нормативними документами, довідниками та інше; у відповіді можливі 1–2 неточності в науковій термінології, висновках,

узагальненнях, помилки в підрахунках, що не впливають на кінцевий результат.

5 балів

Студент знає вичерпно весь матеріал, відмінно розуміє і засвоїв його. На питання в межах програми дає правильні, свідомі, впевнені відповіді. В різних практичних завданнях вміє самостійно користуватись отриманими знаннями. В усних відповідях і письмових

роботах користується літературно правильною мовою і не допускає помилок.

Модульна

0 балів

Відповіді на запитання відсутні

 

контрольна робота

1–5 балів

Відповіді на запитання неповні. Студент припускається грубих помилок при висвітленні теоретичного матеріалу

6–10 балів

Відповіді на запитання формальні, книжкові. Студент у цілому виявляє основні положення навчального матеріалу на рівні запам’ятовування без достатнього

розуміння.

11–20 балів

Відповіді на запитання загалом правильні, проте наявні помилки у визначеннях. Студент виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни,

відтворює значну частину навчального матеріалу.

21–30 балів

Відповіді на запитання повні, обґрунтовані. Студент показує глибоке оволодіння навчальним матеріалом, здатний самостійно та аргументовано його викладати,

робити висновки.

Індивідуальне навчально-

дослідне завдання

0 балів

Презентація відсутня.

1–5 балів

При порушенні логіки викладання змісту; некоректному

оформленні       бібліографії;       незначних                            недоліках форматування; при зачитуванні роботи.

6–10 балів

Неповне розкриття 2 і більше пунктів плану; незначні недоліки форматування та коректне оформлення бібліографії; невпевнений і нелогічний виклад змісту

роботи, студент не може відповісти або некоректно відповідає на запитання.

11–15 балів

Недостатньо повне розкриття одного з пунктів плану; незначні недоліки форматування (некоректне оформлення таблиць і рисунків); допущені незначні відхилення від логіки викладу, які не утруднюють

сприйняття інформації, невпевнені відповіді на запитання щодо змісту роботи.

16–20 балів

Студент повністю розкриває тему презентації, є логічна структура,                         відповідне       оформлення                         роботи             з

використанням не менше 10 літературних джерел.

 

Критерії оцінювання за всіма видами контролю

Сума балів

Критерії оцінки

 

 

 

 

 

 

 

Відмінно (90–100 А)

Здобувач вищої освіти повно та ґрунтовно засвоїв всі теми навчальної програми; знає: рівні організації організму людини; будову і функції органів, систем органів і організму в цілому по мірі його росту і розвитку; механізми функціонування і принципи взаємодії всіх фізіологічних систем організму людини, нейроендокринні механізми їх регуляції; зв’язок з навколишнім середовищем і закономірності адаптації організму людини. Усні відповіді повні, логічні і обґрунтовані.

Студент на високому рівні вміє: розглядати організм людини як відкриту біологічну систему, яка складається з багатьох підсистем, що функціонують на різних рівнях організації, і водночас є складовою біосфери, на яку впливають фактори і умови зовнішнього середовища; розпізнавати органи і системи органів, пояснювати зв’язок між їх будовою і функцією; аналізувати та узагальнювати відомості про біологічні особливості життєдіяльності людини, вроджені відмінності між індивідуумами, морфофізіологічні   особливості   адаптації   людини   до   умов   довкілля;

проводити оцінку функціонального стану систем організму в онтогенезі; пояснювати шкідливість впливу факторів ризику на здоров'я людини,

 

 

прогнозувати наслідки впливу людини на природні екосистеми; використовувати отримані теоретичні знання, практичні уміння і навички для інтелектуальної та практичної (дослідницької) діяльності.

На високому рівні виявляє здатність: застосовувати знання у практичних ситуаціях; знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності; працювати в команді; аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації; до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку.

 

Здобувач вищої освіти   має   достатні   знання   про:   рівні   організації

 

організму людини; будову і функції органів, систем органів і організму в

 

цілому по мірі його росту і розвитку; механізми функціонування і

 

принципи   взаємодії    всіх    фізіологічних    систем    організму                     людини,

 

нейроендокринні    механізми    їх    регуляції;    зв’язок    з                                  навколишнім

 

середовищем і закономірності адаптації організму людини. Усні доповіді

 

повні, логічні, натомість не завжди обґрунтовані.

 

Студент на достатньому рівні володіє вміннями: розглядати організм

 

людини як відкриту біологічну систему, яка складається з багатьох підсистем,

 

що функціонують на різних рівнях організації, і водночас є складовою

 

біосфери, на яку впливають фактори і умови зовнішнього середовища;

 

розпізнавати органи і системи органів, пояснювати зв’язок між їх будовою

 

і функцією; аналізувати   та   узагальнювати   відомості   про   біологічні

 

особливості     життєдіяльності    людини,     вроджені                         відмінності             між

 

індивідуумами, морфофізіологічні особливості адаптації людини до умов

 

довкілля; проводити оцінку функціонального стану систем організму в

Добре

онтогенезі; пояснювати шкідливість впливу факторів ризику на здоров'я

(82–89 В)

людини, прогнозувати наслідки впливу людини на природні екосистеми;

 

використовувати отримані теоретичні знання, практичні уміння і навички

 

для інтелектуальної та практичної (дослідницької) діяльності. Проте, студент

 

подекуди допускає несуттєві помилки в термінології. У цілому, знає

 

будову і функції органів і систем організму, однак виникають має певні

 

ускладнення у визначенні фізіологічних механізмів регуляції.

 

Студент    на    достатньому    рівні    здатний:    застосовувати                  знання                      у

 

практичних   ситуаціях;   знання   та   розуміння   предметної                       області        та

 

розуміння професійної діяльності; працювати в команді; аналізувати та

 

систематизувати    одержані    результати,    формулювати                                 аргументовані

 

висновки     та     рекомендації;     до     особистісного     та                     професійного

 

самовдосконалення, навчання та саморозвитку. Достатньо усвідомлено

 

розуміє предметну область та специфіку професійної діяльності, однак не

 

досить чітко володіє методами когнітивної та емоційної регуляції власної

 

діяльності, фізичного та психічного стану. Під час навчання виявляє

 

невпевненість, в деяких випадках потребує незначної допомоги з боку

 

викладача.

 

 

 

Добре (74–81 С)

Здобувач вищої освіти має знання про: рівні організації організму

людини; будову і функції органів, систем органів і організму в цілому по

мірі його росту і розвитку; механізми функціонування і принципи

взаємодії всіх фізіологічних систем організму людини, нейроендокринні

механізми    їх    регуляції;    зв’язок    з     навколишнім                      середовищем      і закономірності адаптації організму людини. У визначенні фізіологічних

термінів припускається певних помилок. Визначення механізмів регуляції

функцій організму людини викликає певні труднощі. Усні відповіді повні,

логічні, натомість не завжди обґрунтовані.

 

 

Студент на середньому рівні володіє вміннями: розглядати організм людини як відкриту біологічну систему, яка складається з багатьох підсистем, що функціонують на різних рівнях організації, і водночас є складовою біосфери, на яку впливають фактори і умови зовнішнього середовища; розпізнавати органи і системи органів, пояснювати зв’язок між їх будовою і функцією; аналізувати та узагальнювати відомості про біологічні особливості життєдіяльності людини, вроджені відмінності між індивідуумами, морфофізіологічні особливості адаптації людини до умов довкілля; проводити оцінку функціонального стану систем організму в онтогенезі; пояснювати шкідливість впливу факторів ризику на здоров’я людини, прогнозувати наслідки впливу людини на природні екосистеми; використовувати отримані теоретичні знання, практичні уміння і навички для інтелектуальної та практичної (дослідницької) діяльності. Натомість функціонування організму людини на різних рівнях організації викликає певні труднощі; не завжди може висловити свою думку. Усні відповіді цілком логічні, проте не завжди повні й аргументовані.

Студент на середньому рівні здатний: застосовувати знання у практичних ситуаціях; знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності; працювати в команді; аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації; до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку. Не завжди виявляє здатність вирішувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в сфері психології. Здатний застосовувати певні методи психологічної науки, натомість потребує допомоги в комплексному аналізі своєї діяльності. Застосування методів когнітивної та емоційної регуляції власної діяльності, фізичного та психічного стану викликає певні

труднощі. Не завжди вміє адаптуватися до нових ситуацій та професійної мобільності, потребує незначної допомоги з боку викладача.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задовільно (64–73 D)

Здобувач вищої освіти має недостатні знання про: рівні організації організму людини; будову і функції органів, систем органів і організму в цілому по мірі його росту і розвитку; механізми функціонування і принципи взаємодії всіх фізіологічних систем організму людини, нейроендокринні механізми їх регуляції; зв’язок з навколишнім середовищем і закономірності адаптації організму людини. У визначенні фізіологічних термінів припускається значних помилок; на задовільному рівні знає механізми нейрогуморальної регуляції організму, визначення функцій нервової системи викликає труднощі. Усі відповіді неповні, здобувач вищої освіти ускладнюється в їх обґрунтуванні.

На задовільному рівні володіє вміннями: розглядати організм людини як відкриту біологічну систему, яка складається з багатьох підсистем, що функціонують на різних рівнях організації, і водночас є складовою біосфери, на яку впливають фактори і умови зовнішнього середовища; розпізнавати органи і системи органів, пояснювати зв’язок між їх будовою і функцією; аналізувати та узагальнювати відомості про біологічні особливості життєдіяльності людини, вроджені відмінності між індивідуумами, морфофізіологічні особливості адаптації людини до умов довкілля; проводити оцінку функціонального стану систем організму в онтогенезі; пояснювати шкідливість впливу факторів ризику на здоров'я людини, прогнозувати наслідки впливу людини на природні екосистеми; використовувати отримані теоретичні знання, практичні уміння і навички

для інтелектуальної та практичної (дослідницької) діяльності. Аналіз та

 

 

узагальнення відомостей про біологічні особливості життєдіяльності людини, вроджені відмінності між індивідуумами, морфофізіологічні особливості адаптації людини до умов довкілля викликає труднощі.

Студент    на    задовільному    рівні    здатний:    застосовувати                   знання               у практичних          ситуаціях;                  знання               та           розуміння        предметної                  області  та розуміння професійної діяльності; працювати в команді; аналізувати та систематизувати                       одержані           результати,  формулювати                  аргументовані висновки      та                рекомендації;                  до        особистісного    та    професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку. Практично не виявляє здатності          розв’язувати          складні                                 спеціалізовані   задачі   та    практичні проблеми в сфері психології. Ускладнюється у застосуванні певних теорій та методів психологічної науки. Не завжди виявляє вміння повно і аргументовано висловлювати свою точку зору. Загалом здатний до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку, проте у більшості питань потребує значної допомоги з боку

викладача.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задовільно (60–63 Е)

Здобувач вищої освіти на репродуктивному рівні має знання про: рівні організації організму людини; будову і функції органів, систем органів і організму в цілому по мірі його росту і розвитку; механізми функціонування і принципи взаємодії всіх фізіологічних систем організму людини, нейроендокринні механізми їх регуляції; зв’язок з навколишнім середовищем і закономірності адаптації організму людини. У визначенні фізіологічних термінів припускається суттєвих помилок; на низькому рівні знає функції деяких органів і систем; визначення фізіологічних механізмів регуляції функцій організму викликає значні труднощі. Усні доповіді неповні і не обґрунтовані.

Студент на низькому рівні володіє вміннями: розглядати організм людини як відкриту біологічну систему, яка складається з багатьох підсистем, що функціонують на різних рівнях організації, і водночас є складовою біосфери, на яку впливають фактори і умови зовнішнього середовища; розпізнавати органи і системи органів, пояснювати зв’язок між їх будовою і функцією; аналізувати та узагальнювати відомості про біологічні особливості життєдіяльності людини, вроджені відмінності між індивідуумами, морфофізіологічні особливості адаптації людини до умов довкілля; проводити оцінку функціонального стану систем організму в онтогенезі; пояснювати шкідливість впливу факторів ризику на здоров’я людини, прогнозувати наслідки впливу людини на природні екосистеми; використовувати отримані теоретичні знання, практичні уміння і навички для інтелектуальної та практичної (дослідницької) діяльності. Значні труднощі викликає пояснення зв’язку між будовою і функціями органів і систем; не виявляє здатності проводити оцінку функціонального стану систем організму в онтогенезі; на низькому рівні володіє вміннями пояснювати шкідливість впливу факторів ризику на здоров’я людини. У вирішенні багатьох питань припускається суттєвих помилок.

Практично не виявляє здатності: застосовувати знання у практичних ситуаціях; знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності; працювати в команді; аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації; до особистісного та професійного самовдосконалення,   навчання   та   саморозвитку.   Не   цілком   розуміє

предметну область та специфіку професійної діяльності; має значні труднощі у оволодінні навичками аналізу своєї діяльності та застосовувати

 

 

методи когнітивної та емоційної регуляції власної діяльності, фізичного та психічного       стану;    має              значні                       труднощі         щодо      особистісного         та

професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку; потребує суттєвої допомоги з боку викладача.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Незадовільно (35–59 FX)

Здобувач вищої освіти має фрагментарні знання про: рівні організації

організму людини; будову і функції органів, систем органів і організму в

цілому по мірі його росту і розвитку; механізми функціонування і

принципи   взаємодії    всіх    фізіологічних    систем                     організму   людини,

нейроендокринні    механізми    їх    регуляції;    зв’язок    з                                  навколишнім

середовищем і закономірності адаптації організму людини. У визначенні

фізіологічних   термінів   припускається   грубих    помилок;                           не              володіє

знаннями щодо будови і функцій органів і систем організму, основних

закономірностей    його     функціонування    і    взаємодії    із                                 зовнішнім

середовищем. Усні відповіді часткові, не обґрунтовані.

Не володіє вміннями: розглядати організм людини як відкриту біологічну

систему, яка складається з багатьох підсистем, що функціонують на різних

рівнях організації, і водночас є складовою біосфери, на яку впливають

фактори і умови зовнішнього середовища; розпізнавати органи і системи

органів, пояснювати зв’язок між їх будовою і функцією; аналізувати та

узагальнювати відомості про   біологічні   особливості   життєдіяльності

людини, вроджені відмінності між індивідуумами, морфофізіологічні особливості адаптації людини до умов довкілля; проводити оцінку

функціонального   стану   систем   організму   в    онтогенезі;                                 пояснювати

шкідливість впливу факторів ризику на здоров’я людини, прогнозувати

наслідки впливу людини на   природні   екосистеми;   використовувати

отримані    теоретичні    знання,     практичні    уміння    і                    навички         для

інтелектуальної та практичної (дослідницької) діяльності. Не вміє проводити

оцінку функціонального стану систем організму в онтогенезі. У вирішенні

багатьох питань припускається грубих помилок.

Не виявляє здатності: застосовувати знання у практичних ситуаціях;

знання   та   розуміння   предметної   області   та   розуміння               професійної

діяльності; працювати в команді; аналізувати та систематизувати одержані

результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації; до

особистісного     та     професійного     самовдосконалення,                             навчання                     та

саморозвитку. Не розуміє і не усвідомлює предметну область та специфіку

професійної діяльності; не вміє розв’язувати спеціалізовані задачі; не має

бажання до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання

та саморозвитку. Епізодично виявляє здатність до застосування певних

теорій та методів психологічної науки.

 

  • Засоби діагностування результатів навчання

Поточне опитування, виконання лабораторних і практичних робіт, виконання модульної контрольної роботи, ІНДЗ (презентація).

5.             Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль I. Організм як єдине ціле: будова та функціонування організму людини.

Тема 1. Організм людини як біологічна система.

Організм людини як відкрита біологічна система. Поняття про біологічні системи. Загальний огляд будови і функцій організму. Клітина, тканина, орган, система органів, організм. Рівні організації організму людини. Поняття росту і розвитку. Закономірності росту і

 

розвитку організму людини: безперервність, нерівномірність, гетерохронність, гармонійність, системогенез, надійність, енергетичне правило скелетних м’язів, акселерація і ретардація.

Тема 2. Опорно-руховий апарат, його будова і функції.

Загальна характеристика і фізіологічне значення опорно-рухової системи. Загальні відомості про скелет: будова, хімічний склад, форма і функції кісток. Типи з’єднання кісток скелета. Скелет тулуба. Скелет верхньої і нижньої кінцівок. Скелет голови. Фізіологічне значення скелетних м’язів, їх будова та функції. Основні групи м’язів. М’язи тулуба. М’язи голови. М’язи кінцівок. Робота м’язів. Механізм скорочення і розслаблення м’язового волокна.

Тема 3. Загальна характеристика серцево-судинної системи. Особливості крові як тканини внутрішнього середовища.

Внутрішнє середовище організму. Кров, лімфа і тканинна рідина як внутрішнє середовище організму. Гомеостаз, показники, механізми регуляції. Біологічне значення і функції крові. Плазма крові та її склад. Формені елементи крові: еритроцити, тромбоцити, лейкоцити, їх будова та функції. Імунітет та імунна система, формування імунних реакцій організму.

Біологічне значення серцево-судинної системи. Будова і цикл роботи серця. Кровоносні судини: артерії, артеріоли, капіляри, вени, їх будова і функції. Рух крові по судинах, його функції. Велике і мале кола кровообігу. Основні гемодинамічні показники серцево-судинної системи (ЧСС, СОК, ХОК, АТ). Нейрогуморальна регуляція роботи серця та кровообігу.

Тема 4. Дихання. Особливості будови і функціонування органів дихання.

Загальна будова та функції дихальної системи. Біологічне значення дихання. Загальна характеристика органів дихання: носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея, бронхи, легені. Дихальні рухи, механізм вдиху та видиху. Типи дихання. Легеневі об’єми, життєва ємність легень. Обмін газів у легенях і тканинах. Транспорт газів кров’ю. Регуляція дихання.

Тема 5. Будова органів травлення, особливості функціонування травної системи.

Біологічне значення травлення. Поживні речовини та харчові продукти. Загальна характеристика травної системи, будова та функції органів травлення. Особливості травлення в ротовій порожнині, шлунку, тонкому та товстому кишечнику. Підшлункова залоза і печінка. Механічна обробка їжі та її хімічне розщеплення. Механізм дії ферментів. Значення жовчі. Всмоктування поживних речовин в шлунково-кишковому тракті. Регуляція травлення.

Тема 6. Обмін речовин та енергії. Основи раціонального харчування.

Обмін речовин як основна умова життя. Обмін білків, жирів і вуглеводів. Водний і мінеральний обмін. Звільнення і перетворення енергії в організмі. Вітаміни та їх біологічне значення. Поняття про авітаміноз, гіповітаміноз і гіпервітаміноз. Значення та фізіологічні принципи раціонального харчування. Норми фізіологічних потреб людини в основних харчових речовинах та енергії. Калорійність і якісний склад добового раціону.

Тема 7. Особливості функціонування видільної системи. Будова і біологічне значення шкіри й органів сечовиділення.

Біологічне значення процесів виділення. Органи і шляхи виділення кінцевих продуктів обміну речовин з організму. Будова і функції сечовидільної системи людини. Роль нирок у

 

підтриманні водно-сольового обміну та гомеостазу. Нефрон. Механізм утворення первинної та вторинної сечі. Гомеостатичні показники хімічного складу сечі. Регуляція процесу сечоутворення. Будова і функції шкіри. Потові залози. Участь шкіри в обміні речовин і терморегуляції. Механізми терморегуляції.

Тема 8. Залозивнутрішньоїсекреції, впливгормонів на ріст і розвитокорганізму.

Загальна характеристика гормональної системи. Будова і функції ендокринних залоз. Щитоподібна залоза. Паращитоподібна залоза. Гіпофіз. Епіфіз. Надниркові залози. Вилочкова залоза (тимус). Підшлункова залоза. Статеві залози. Поняття про гормони та ендокринну систему, фізіологічне значення залоз внутрішньої секреції. Регуляція діяльності ендокринних залоз. Взаємозв’язок нервової та гормональної регуляції: гіпоталамус–гіпофіз. Ієрархія (супідрядність) і взаємодія залоз внутрішньої секреції. Гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова система. Вплив гормонів на ріст і розвиток організму.

Тема 9. Значення і структурно-функціональна організація нервової системи.

Регуляція функцій організму.

Біологічне значення нервової системи. Нервова регуляція. Загальний план будови нервової системи. Нейрон, нервове волокно, нерв. Центральна нервова система. Периферична й автономна (вегетативна) нервова система. Будова та функції спинного мозку. Будова та функції відділів головного мозку: довгастий мозок, середній мозок, передній мозок, проміжний мозок, кінцевий (великий) мозок. Властивості нервової системи. Збудливість, провідність. Гальмування. Мембрана теорія збудження. Основні закономірності проведення збудження по нервовому волокну. Синапс, проведення збудження через синапс. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга, рефлекторне кільце. Єдність і взаємоузгодженість нервової та гуморальної регуляції функцій в організмі людини.

Тема 10. ВНД та біологічні основи поведінки людини.

Поняття про вищу нервову діяльність (ВНД). Фізіологічні основи поведінки. Інстинкти, їх значення для пристосувальної діяльності організму. Роль І. М. Сеченова та І. П. Павлова у розвитку вчення про ВНД. Умовні і безумовні рефлекси. Механізм утворення умовного рефлексу. Гальмування умовних рефлексів. Поняття про аналітико-синтетичну діяльність. Закони вищої нервової діяльності, сформульовані І. П. Павловим. Типи вищої нервової діяльності, їх класифікація та фізіологічні основи. Сила нервових процесів. Рухливість, урівноваженість. Інтраверти, екстраверти, акцентуація типів. Роль виховання, самовиховання.

Тема 11. Поняття про пізнавальну діяльність людини, вікові особливості психофізіологічних функцій.

Вчення І. П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності. Перша і друга сигнальні системи. Пізнавальна діяльність людини. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості. Пам’ять: фізіологічні механізми та види. Мотивації, потреби й емоції. Фізіологічний механізм емоцій. Динамічний стереотип. Стани емоційного напруження при дії стресових факторів. Різновиди стресу, механізм виникнення і біологічне значення. Загальний адаптаційний синдром. Сон і його значення. Порушення ВНД людини та їх профілактика.

Тема 12. Сенсорні системи та їх значення. Будова і функції зорової і слухової сенсорних систем.

 

Загальна характеристика сенсорних систем. Значення сенсорних систем для організму людини. Будова і функції зорової сенсорної системи. Сприйняття світла, кольору, простору. Будова і функції слухової сенсорної системи, сприйняття звуків. Профілактика порушення зору і слуху у дітей та підлітків. Вестибулярний апарат: будова і функції. Хеморецепторні сенсорні системи. М’язова, тактильна та температурна чутливість. Розвиток сенсорних систем у процесі еволюції і онтогенезу.

5.1.           Структура навчальної дисципліни

 

 

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль I. Організм як єдине ціле: будова та функціонування організму людини.

Тема 1. Організм людини як біологічна система.

4

1

     

3

7

1

     

6

Тема        2.        Опорно-рухова система, її будова і функції.

7

1

 

2

 

4

7

1

     

6

Тема 3. Особливості крові як тканини                              внутрішнього

середовища. Будова і функції серцево-судинної системи.

 

8

 

2

 

 

2

 

 

4

 

6

       

 

6

Тема 4. Дихання. Особливості будови                  і                  функціонування

органів дихання.

 

8

 

2

 

 

2

 

 

4

 

6

       

 

6

Тема      5.      Будова               органів травлення,                    особливості

функціонування                                         травної системи.

 

6

 

1

 

 

1

 

 

4

 

6

       

 

6

Тема   6.   Обмін            речовин       та енергії. Основи раціонального

харчування.

 

5

 

1

 

 

1

 

 

3

 

6

       

 

6

Тема          7.                   Особливості функціонування                       видільної системи. Будова і біологічне значення шкіри й органів сечовиділення.

 

 

6

 

 

2

     

 

 

4

 

 

6

       

 

 

6

Тема 8. Залози внутрішньої секреції, вплив гормонів на

ріст і розвиток організму.

 

8

 

2

 

2

   

 

4

 

8

 

 

2

   

 

6

Тема 9. Значення і структурно- функціональна                                   організація

нервової системи. Регуляція функцій організму.

 

10

 

2

 

4

   

 

4

 

10

 

2

 

 

2

 

 

6

Тема 10. ВНД та біологічні основи поведінки людини.

8

2

2

   

4

10

2

2

   

6

Тема       11.      Поняття                про пізнавальну                 діяльність

людини, вікові особливості психофізіологічних функцій.

 

8

 

2

 

2

   

 

4

 

8

   

 

2

 

 

6

 

Тема 12. Сенсорні системи та їх значення. Будова і функції

зорової і слухової сенсорних систем.

 

8

 

2

 

 

2

 

 

4

 

6

       

 

6

ІНДЗ

4

-

-

-

4

-

4

-

-

-

4

-

Усього годин

90

20

10

10

4

46

90

6

4

4

4

72

 

  • Теми практичних занять

№ з/п

 

Тема заняття

Кількість годин

Денна

Заочна

1

Залози внутрішньої секреції, вплив гормонів на ріст і розвиток

2

2

2

Значення і структурно-функціональна організація нервової системи. Регуляція функцій організму

4

3

ВНД та біологічні основи поведінки людини

2

2

4

Поняття     про     пізнавальну     діяльність     людини,                   вікові особливості психофізіологічних функцій.

2

 

Усього

10

4

5.3.          Теми лабораторних занять

 

№ з/п

 

Назва теми

Кількість годин

Денна

Заочна

1

Опорно-рухова система, її будова і функції

2

2

Особливості крові як тканини внутрішнього середовища. Будова і функції серцево-судинної системи

2

3

Дихання.   Особливості    будови    і   функціонування                   органів дихання

2

 

4

Будова    органів    травлення,    особливості                  функціонування травної                     системи.                  Обмін      речовин     та енергії.  Основи

раціонального харчування

 

2

 

5

Значення і структурно-функціональна організація нервової системи. Регуляція функцій організму

2

6

Поняття     про     пізнавальну     діяльність     людини,                   вікові особливості психофізіологічних функцій.

 

2

7

Сенсорні системи та їх значення. Будова і функції зорової і слухової сенсорних систем

2

 

Усього

10

4

 

  • Самостійна робота

№ з/п

 

Назва теми

Кількість годин

Форма контролю

Денна

Заочна

 

1

 

Організм людини як біологічна система.

 

3

 

6

Усне

опитування, КМР

 

2

 

Опорно-рухова система, її будова і функції.

 

4

 

6

Усне

опитування, КМР

 

 

3

Особливості крові як тканини внутрішнього середовища. Будова і функції серцево-судинної системи.

 

4

 

6

Усне опитування, КМР

 

4

Дихання.    Особливості    будови    і                    функціонування органів дихання.

 

4

 

6

Усне опитування,

КМР

 

5

Будова          органів          травлення,                      особливості функціонування травної системи.

 

4

 

6

Усне опитування,

КМР

 

6

Обмін речовин та енергії. Основи раціонального харчування.

 

3

 

6

Усне опитування,

КМР

 

7

Особливості функціонування видільної системи. Будова і біологічне значення шкіри й органів сечовиділення.

 

4

 

6

Усне опитування, КМР

 

8

Залози внутрішньої секреції, вплив гормонів на ріст і розвиток організму.

 

4

 

6

Усне

опитування, КМР

 

9

Значення   і    структурно-функціональна                   організація нервової системи. Регуляція функцій організму.

 

4

 

6

Усне

опитування, КМР

 

10

 

ВНД та біологічні основи поведінки людини.

 

4

 

6

Усне опитування,

КМР

 

11

Поняття про пізнавальну діяльність людини, вікові особливості психофізіологічних функцій.

 

4

 

6

Усне опитування,

КМР

 

12

Сенсорні системи та їх значення. Будова і функції зорової і слухової сенсорних систем.

 

4

 

6

Усне опитування,

КМР

 

Разом

46

72

 

 

5.5.  Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ)

з/п

Назва теми

Кількість годин

Денна

Заочна

1

Індивідуальне навчально–дослідне завдання виконується у вигляді презентації в межах навчальної програми дисципліни

4

4

 

Разом

4

4

 

  • Методи навчання

Лекції, презентації, словесні, наочні експериментальні завдання, розв’язок задач, проблемних ситуацій, зошит для виконання лабораторних і практичних занять, питання до контрольної модульної роботи.

7.  Форми поточного і підсумкового контролю

 

Поточний контроль (лабораторні та практичні заняття, самостійна робота, контрольна модульна робота, ІНДЗ тощо)

Сума

Теми

Бали

0–100

Тема 1

0

Тема 2

0–5

 

Тема 3

0–5

 

Тема 4

0–5

Тема 5

0–2

Тема 6

0–3

Тема 7

0

Тема 8

0–5

Тема 9

0–10

Тема 10

0–5

Тема 11

0–5

Тема 12

0–5

Модульна контрольна робота

0–30

ІНДЗ

0–20

 

Шкала оцінювання за всіма видами контролю

 

Сума балів за всі види навчальної діяльності

 

Оцінка ECTS

 

Оцінка за національною шкалою

90–100

А

відмінно

82–89

В

добре

74–81

С

64–73

D

задовільно

60–63

Е

35–59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

0–34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

8.  Методичне забезпечення

  • Мультимедійні презентації.
  • Табличний фонд: наочні таблиці, малюнки та схеми.
  • Лабораторне обладнання для виконання фізіологічних досліджень.
  • Робоча програма навчальної дисципліни.
  • Зошит для виконання лабораторних і практичних занять.
  • Питання до контрольної модульної роботи.

9. Рекомендована література Базова

  • Зинчук В. В., Болбатун О. А., Емельянчик Ю. М., Дорохина Л. В., Орехов С. Д., Глуткин С. В. Практикум по нормальной физиологии: учебное пособие в 2-х ч. Ч. I. Гродно: ГрГМУ, 312 с.
  • Лук’янцева Г. В. Фізіологія людини: навч. посіб. для самост. роботи студентів з індивід. графіком навчання та заочн. форми навчання. Київ: НУФВСУ, вид-во «Олімп. л-ра», 184 с.
  • Маруненко І. М., Неведомська Є. О., Бобрицька В. І. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: Курс лекцій для студ. небіол. спец. вищих пед. навч. закл. Київ: Професіонал, 480 с.
  • Мотузюк О. П., Хмелькова А. І., Міщенко І. В. Практикум з фізіології людини: навч. посіб. Київ: ВСВ «Медицина», 2-ге вид., випр. 160 с. + 8 с. кольор. вкл.

 

  • Антонік В. І., Антонік І. П., Андріанов В. Є. Анатомія, фізіологія дітей з основами гігієни та фізичної культури. Навчальний посібник. Київ: «Видавничий дім «Професіонал», Центр учбової літератури, 2009. 336 с.
  • Панина З. А. Возрастная анатомия, физиология и школьная гигиена. Бийск: БПГУ им. В. М. Шукшина, 2007. 133 с.
  • Плиска О. І. Фізіологія людини і тварин: Підручник. Київ: Парламентське вид-во, 464 с.

Допоміжна

  • Людина. Навчальний посібник з анатомії та фізіології. Львів: БаК, 2002. 2-е оновлене видання. 240 с.
  • Семянникова Н. Л., Коцюба О. В.  Основы    биологии.   Анатомия   и                 физиология человека: учебное пособие. Харьков: НТУ «ХПИ», 2006. 207с.
  • Старушенко Л. І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. посібник. Київ: УСМП, 256 с.

Інформаційні ресурси

  • Національна бібліотека України ім. Вернадського http://www.nbuv.gov.ua/
  • Електронні бібліотеки http://www.koob.ru/;                   http//psy.pu.ru; http//www.e-catalog.name
  • Бібліотека ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 36)
  • Одеська державна наукова бібліотека імені М. Горького (м. Одеса, вул. Пастера, 13)
  • Методичні розробки і фонд навчальної літератури бібліотеки кафедри.
  • Ресурси Інтернет: http://subject.com.ua/biology/shans/152.html

http://5ka.at.ua/load/biologija/osnovi_genetiki_ljudini_referat/10-1-0-9018 http://www.br.com.ua/referats/Biology/7152.htm