Психологічна освіта в Університеті Ушинського

Facebook Instagram Youtube   

Робоча програма навчальної дисципліни

АНАТОМІЯ ТА ЕВОЛЮЦІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

ОПП: Психологія

Спеціальність 053 «Психологія»

Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)

Рік навчання: другий

Мова навчання: українська

Факультет: соціально-гуманітарний 

Одеса - 2021

 

Розробники: Кандидат медичних наук, доцент кафедри біології     і охорони здоров’я Бобро Олена Валеріївна

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології і охорони здоров’я Холодов Сергій Анатолійович

 

 1. Опис навчальної дисципліни

 

 

Найменування показників

Галузь знань, ОПП, спеціальність, рівень вищої освіти

Характеристика

навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

 

 

Кількість кредитів – 3

Галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки»

 

Статус дисципліни:

Вибіркова

Освітньо-професійна програма:

«Психологія»

Мова навчання:

українська

Модулів – 1

 

 

 

Спеціальність 053 «Психологія»

Рік навчання:

Змістових модулів – 2

2-й

2-й

Індивідуальне

навчально-дослідне завдання –

презентація

Семестр

Загальна кількість годин – 90

IІІ-й

IІІ-й

Лекції

 

 

Тижневих годин для денної форми

навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 2

 

 

 

 

Рівень вищої освіти:

перший (бакалаврський)

14 год.

4 год.

Практичні, семінарські

14 год.

4 год.

Лабораторні

14 год.

4 год.

Самостійна робота

42 год.

72 год.

Індивідуальні завдання

6 год.

46год.

Вид контролю: залік

 

Примітка

Співвідношення     кількості     годин     аудиторних     занять     до                                самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 44 % – 56 %; для заочної форми навчання – 15 % – 85 %.

3

 

1.                Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Пояснювальна записка

Метою викладання навчальної дисципліни «Анатомія і фізіологія людини» є:

  • формування у студентів системи знань про біологічну природу людини, закономірності функціонування людини як живого організму: закономірності індивідуального розвитку, особливості життєдіяльності організму в різні періоди онтогенезу, взаємозв’язок будови органів, систем органів іорганізму в цілому з виконуваними функціями в процесі його росту і розвитку,
  • усвідомлення природного походження психічних процесів та психологічних здібностей людини, біогенетичної детермінованості індивідуальних психофізіологічних якостей людини та її поведінки.

Передумови для вивчення дисципліни: паралельно з вивченням навчальної дисципліни «Анатомія та фізіологія людини» студенти мають опанувати знання з «Вступу до спеціальності», «Вікова психологія».

Очікувані результати навчання: у результаті вивчення навчальної дисципліни студентповинен

знати:

  • філогенетичні етапи розвитку нервової системи;
  • мікроструктуру нервової тканини і будову нервових клітин;
  • структурну організацію спинного та головного мозку;
  • основні провідникові шляхи нервової системи;
  • порівняльну структурну організацію соматичної і вегетативної нервової системи;
  • будову та функціональні особливості аналізаторів;
  • роль ендокринних залоз як ефекторів нервової системи.

вміти:

  • використовувати отримані знаннями про локалізацію психічних функцій у центральній і периферичній нервовій системі у діагностичних цілях.
  • обґрунтувати психічні явища з позиції анатомії нервової системи. й опанувати такі компетентності:

Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері психології, що передбачають застосування основних психологічних теорій і методів та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов, здатність свідомої саморегуляції в умовах впливу медіасередовища.

Загальні компетентності:

ЗК 1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК 2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК 9. Здатність працювати в команді.

Фахові (предметні) компетентності спеціальності:

СК 7. Здатність аналізувати та систематизувати одержані результати, формулюватиаргументовані висновки та рекомендації.

СК 11. Здатність до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання тасаморозвитку.

Міждисциплінарні зв’язки:

1)       навчальні дисципліни, з якими наявний зв’язок у вивченні навчального матеріалу:основи нейропсихології, психофізіологія.

 

2    Критерії оцінювання

Критерії оцінювання за різними видами роботи

Вид роботи

Бали

Критерії

Лабораторні і практичні заняття

0 балів

Студент не виконав завдання, не має уявлення про найголовніші поняття, предмет, мету та завдання; не знає

принципових положень з теми.

1 бал

Студент виконує завдання, але не в змозі викласти зміст більшості питань теми, володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання явищ, відповідає тільки на запитання, що потребують однослівної відповіді; не в змозі проаналізувати результати роботи та зробити

власних висновків.

2 бали

Студент основний зміст завдання не розкриває: допускає грубі помилки в обчисленні і кінцевих висновках; спеціальною термінологією володіє слабо; текстовий

матеріал оформляє неохайно з великою кількістю виправлень; відповідь на питання відсутня.

3 бали

Студент суть питань розкриває частково, не послідовно: не пов’язує свою відповідь з раніше отриманими даними, не достатньо пов’язує знання з іншими дисциплінами; допоміжним матеріалом користується, але допускає помилки; при письмовому викладі допускає граматичні помилки; допускає помилки в термінології, технікою

обчислень вільно не володіє.

4 балів

Студент розкриває основний зміст матеріалу: правильно використовує наукову термінологію, не допускаючи грубих граматичних помилок, виконує роботу чітко і акуратно; вільно користується нормативними документами, довідниками та інше; у відповіді можливі 1–2 неточності в науковій термінології, висновках,

узагальненнях, помилки в підрахунках, що не впливають на кінцевий результат.

5 балів

Студент знає вичерпно весь матеріал, відмінно розуміє і засвоїв його. На питання в межах програми дає правильні, свідомі, впевнені відповіді. В різних практичних завданнях вміє самостійно користуватись отриманими знаннями. В усних відповідях і письмових роботах користується літературно правильною мовою і

не допускає помилок.

Модульна

0 балів

Відповіді на запитання відсутні

контрольна робота

1–5 балів

Відповіді на запитання неповні. Студент припускається

грубих помилок при висвітленні теоретичного матеріалу

6–10 балів

Відповіді на запитання формальні, книжкові. Студент у цілому     виявляє     основні     положення

навчального

матеріалу на рівні запам’ятовування без достатнього розуміння.

11–20 балів

Відповіді на запитання загалом правильні, проте наявні помилки         у визначеннях. Студент виявляє знання і

розуміння основних положень з навчальної дисципліни, відтворює значну частину навчального матеріалу.

 

 

21–30 балів

Відповіді на запитання повні, обґрунтовані. Студент показує глибоке оволодіння навчальним матеріалом,

здатний самостійно та аргументовано його викладати, робити висновки.

Індивідуальне навчально-

дослідне завдання

0 балів

Презентація відсутня.

1–5 балів

При порушенні логіки викладання змісту; некоректному оформленні              бібліографії;                              незначних

недоліках

форматування; при зачитуванні роботи.

6–10 балів

Неповне розкриття 2 і більше пунктів плану; незначні недоліки форматування та коректне оформлення бібліографії; невпевнений і нелогічний виклад змісту роботи, студент не може відповісти або некоректно

відповідає на запитання.

11–15 балів

Недостатньо повне розкриття одного з пунктів плану; незначні недоліки форматування (некоректне оформлення таблиць і рисунків); допущені незначні відхилення від логіки викладу, які не утруднюють

сприйняття інформації, невпевнені відповіді на запитання щодо змісту роботи.

16–20 балів

Студент повністю розкриває тему презентації, є логічна структура,                     відповідне                           оформлення    роботи

з

використанням не менше 10 літературних джерел.

 

Критерії оцінювання за всіма видами контролю

Сума балів

Критерії оцінки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відмінно (90–100 А)

Здобувач вищої освіти повно та ґрунтовно засвоїв всі теми навчальної програми; знає: філогенетичні етапи розвитку нервової системи; мікроструктуру нервової тканини і будову нервових клітин; структурну організацію спинного та головного мозку; основні провідникові шляхи нервової системи; порівняльну структурну організацію соматичної і вегетативної нервової системи; будову та функціональні особливості аналізаторів; роль ендокринних залоз як ефекторів нервової системи. Усні відповіді повні, логічні і обґрунтовані.

Студент на високому рівні вміє: використовувати отримані знаннями про локалізацію психічних функцій у центральній і периферичній нервовій системі у діагностичних цілях; обґрунтувати психічні явища з позиції анатомії нервової системи.

На високому рівні виявляє здатність: застосовувати знання у практичних ситуаціях; знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності; працювати в команді; аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації; до особистісного та

професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку.

 

 

 

Добре (82–89 В)

Здобувач вищої освіти має достатні знання про: філогенетичні етапи розвитку нервової системи; мікроструктуру нервової тканини і будову нервових клітин; структурну організацію спинного та головного мозку; основні провідникові шляхи нервової системи; порівняльну структурну організацію соматичної і вегетативної нервової системи; будову та функціональні особливості аналізаторів; роль ендокринних залоз як ефекторів нервової системи.

Здобувач вищої освіти на достатньому рівні володіє вміннями: використовувати отримані знаннями про локалізацію психічних функцій у центральній і периферичній нервовій системі у діагностичних цілях; обґрунтувати психічні явища з позиції анатомії нервової системи.

Студент         на        достатньому рівні   здатний: застосовувати знання у практичних ситуаціях; знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;    працювати                       в    команді;  аналізувати     та систематизувати   одержані   результати,                       формулювати аргументовані                          висновки            та         рекомендації;                       до особистісного   та                                    професійного     самовдосконалення,

навчання та саморозвитку.

 

 

 

 

 

 

 

Добре (74–81 С)

Здобувач вищої освіти має і знання про: філогенетичні етапи розвитку нервової системи; мікроструктуру нервової тканини і будову нервових клітин; структурну організацію спинного та головного мозку; основні провідникові шляхи нервової системи; порівняльну структурну організацію соматичної і вегетативної нервової системи; будову та функціональні особливості аналізаторів; роль ендокринних залоз як ефекторів нервової системи.

Здобувач вищої освіти на середньму рівні володіє вміннями: використовувати отримані знаннями про локалізацію психічних функцій у центральній і периферичній нервовій системі у діагностичних цілях; обґрунтувати психічні явища з позиції анатомії нервової системи.

Студент на середньому рівні здатний: застосовувати знання у практичних ситуаціях; знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності; працювати в команді; аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації; до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку. Не завжди виявляє здатність вирішувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в сфері психології. Здатний застосовувати певні методи психологічної науки, натомість потребує допомоги в комплексному аналізі своєї діяльності. Застосування методів   когнітивної   та   емоційної    регуляції власної

діяльності, фізичного та психічного стану викликає

 

 

певні труднощі. Не завжди вміє адаптуватися до нових

ситуацій та професійної мобільності, потребує незначної допомоги з боку викладача.

 

 

 

Задовільно(64–73 D)

Здобувач вищої освіти має недостатні знання про: філогенетичні етапи розвитку нервової системи; мікроструктуру нервової тканини і будову нервових клітин; структурну організацію спинного та головного мозку; основні провідникові шляхи нервової системи; порівняльну структурну організацію соматичної і вегетативної нервової системи; будову та функціональні особливості аналізаторів; роль ендокринних залоз як ефекторів нервової системи. Усі відповіді неповні, здобувач вищої освіти ускладнюється в їх обґрунтуванні. На задовільному рівні володіє вміннями: використовувати отримані знаннями про локалізацію психічних функцій у центральній і периферичній нервовій системі у діагностичних цілях; обґрунтувати психічні явища з позиції анатомії нервової системи. Аналіз та узагальнення відомостей про біологічні особливості життєдіяльності людини, вроджені відмінності між індивідуумами, морфофізіологічні особливості адаптації людини до умов довкілля викликає труднощі.

Студент на задовільному рівні здатний: застосовувати знання у практичних ситуаціях; знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності; працювати в команді; аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації; до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку. Практично не виявляє здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в сфері психології. Ускладнюється у застосуванні певних теорій та методів психологічної науки. Не завжди виявляє вміння повно і аргументовано висловлювати свою точку зору. Загалом здатний до особистісного та професійного самовдосконалення,

навчання та саморозвитку, проте у більшості питань потребує значної допомоги з боку викладача.

 

 

 

Задовільно(60–63 Е)

Здобувач вищої освіти на репродуктивному рівні має знання про: філогенетичні етапи розвитку нервової системи; мікроструктуру нервової тканини і будову нервових клітин; структурну організацію спинного та головного мозку; основні провідникові шляхи нервової системи; порівняльну структурну організацію соматичної і вегетативної нервової системи; будову та функціональні особливості аналізаторів; роль ендокринних залоз як ефекторів нервової системи. Усні доповіді неповні і не обґрунтовані.

Студент на низькому рівні володіє вміннями: використовувати отримані знаннями про локалізацію психічних функцій у центральній і периферичній

 

 

нервовій системі у діагностичних цілях; обґрунтувати психічні явища з позиції анатомії нервової системи. У вирішенні багатьох питань припускається суттєвих помилок.

Практично не виявляє здатності: застосовувати знання у практичних ситуаціях; знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності; працювати в команді; аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації; до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку. Не цілком розуміє предметну область та специфіку професійної діяльності; має значні

труднощі у оволодінні навичками аналізу своєї

діяльності та застосовувати методи когнітивної та емоційної регуляції власної діяльності, фізичного та психічного стану;    має    значні    труднощі                         щодо

професійного       самовдосконалення,       навчання                                та саморозвитку;        потребує суттєвої              допомоги                   з      боку

викладача.

 

 

 

 

 

 

 

 

Незадовільно(35–59 FX)

Здобувач вищої освіти має фрагментарні знання про: філогенетичні етапи розвитку нервової системи; мікроструктуру нервової тканини і будову нервових клітин; структурну організацію спинного та головного мозку; основні провідникові шляхи нервової системи; порівняльну структурну організацію соматичної і вегетативної нервової системи; будову та функціональні особливості аналізаторів; роль ендокринних залоз як ефекторів нервової системи. Устні відповіді часткові, необґрунтовані. У вирішенні багатьох питань припускається грубих помилок.

Здобувач вищої освіти не вміє використовувати отримані знаннями про локалізацію психічних функцій у центральній і периферичній нервовій системі у діагностичних цілях; обґрунтувати психічні явища з позиції анатомії нервової системи.

Не виявляє здатності: застосовувати знання у практичних ситуаціях; знання та розуміння

предметної області та розуміння професійної

діяльності;    працювати    в    команді;    аналізувати                       та систематизувати         одержані        результати,   формулювати аргументовані                                  висновки             та        рекомендації;          до особистісного                 та     професійного самовдосконалення,навчання        та           саморозвитку.   Не розуміє і не усвідомлює предметну область та специфіку професійної                     діяльності;     не           вміє           розв’язувати спеціалізовані задачі; не має бажання до особистісного та  професійного         самовдосконалення,         навчання      та саморозвитку.     Епізодично     виявляє     здатність         до

застосування певних теорій та методів психологічної науки.

 

3 Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль – I

Основні поняття та еволюція нервової системи.

Тема 1. Предмет і завдання анатомії нервової системи.

Місце анатомії серед інших наук. Визначення “Анатомії та еволюції нервової системи” як навчальної дисципліни, її завдання та зв’язок з іншими дисциплінами. Значення досліджень анатомії нервової системи для психології. Нервова система як предмет вивчення анатомії. Функції нервової системи. Загальний огляд зовнішньої форми тіла людини. Площина симетрії. Осі обертання. Анатомічна термінологія.

Тема 2. Філогенетичний розвиток нервової системи.

Розвиток нервової системи у процесі філогенезу. Утворення сіткоподібної нервової системи, її будова. Утворення вузлової нервової системи, її будова. Утворення трубчатої нервової системи її будова. Утворення головного мозку у вищих ссавців. Кортиколізація та спеціалізація функцій нервової системи у людини.

Тема 3. Структурно-функціональна організація нервової тканини.

Поділ нервової системи за топографічною та функціональною ознакою. Мікроструктура нервової тканини. Основні морфологічні елементи нервової системи. Нейронна теорія організації нервової системи. Будова і класифікація нейронів. Гліальні клітини їх різновиди і функції. Синапс. Будова синапсу. Нейромедіатори. Рефлекторний принцип діяльності нервової системи.

Тема 4. Спинний мозок як структурна складова центральної нервової системи.

Форма, топографія, основні відділи спинного мозку. Оболонки спинного мозку. Сіра та біла речовина. Провідникові шляхи спинного мозку. Загальний план будови спинного мозку, поняття про сіру та білу речовину. Провідникові шляхи спинного мозку. Тверда, павутинна та м’яка оболонки спинного мозку.

Тема 5. Будова та функції периферичної нервової системи.

Анатомічні складові та функції периферичної нервової системи. Будова нервів. Черепні нерви, їх будова та функції. Класифікація черепних нервів (чутливі, рухові, змішані), області їх іннервації. Спинномозкові нерви та сплетення, їх будова, функції та ділянки іннервації. Соматична нервова система. Вегетативна нервова система. Симпатичний та парасимпатичний відділи периферичної нервової системи.

Змістовий модуль II

Центральна нервова система.

Тема 6. Головний мозок.

Загальний огляд будови головного мозку. Топографія та функції основних відділів. Стовбурова частина головного мозку: довгастий мозок, міст, середній мозок, проміжний мозок. Мозочок.

Тема 7. Кінцевий мозок. Будова кінцевого мозку.

Комісури півкуль. Відділи півкуль кінцевого мозку. Поверхнева будова кори мозку (поверхні півкуль, основні борозни та звивини). Гістологічна будова кори великого мозку. Локалізація функцій в корі півкуль кінцевого мозку.

Тема 8. Загальний план будови та класифікація аналізаторів.

Органи почуття та їх значення для організму людини. Вчення І.П. Павлова про аналізатори. Загальні властивості аналізаторів. Класифікація аналізаторів. Функціональна будова аналізатора. Внутрішні (руховий та вестибулярний аналізатори) та зовнішні (зоровий, слуховий, смаковий, шкіряний) аналізатори. Їх периферичні, провідникові, центральні відділи.

Тема 9. Нейрорегуляторна функція залоз внутрішньої секреції.

Поняття про нейрогуморальну регуляцію організму. Загальні анатомо-фізіологічні властивості ендокринних залоз. Гормони. Функції гормонів. Зв’язок залоз внутрішньої секреції з нервовою системою та вплив продуктів їх секреції на організм людини.

 

4.  Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Вступ. Основні поняття та еволюція нервової системи.

Тема 1. Предмет і завдання анатомії

нервової системи.

 

6

 

1

     

 

5

 

8

       

 

8

Тема 2. Філогенетичний розвиток нервової

системи.

 

8

 

1

 

2

   

 

5

 

9

 

 

1

   

 

8

Тема 3. Структурно- функціональна організація

нервової тканини.

 

8

 

1

 

 

2

 

 

5

 

10

 

1

 

 

1

 

 

8

Тема 4. Спинний мозок як структурна

складова центральної нервової системи.

 

11

 

2

 

2

 

2

 

 

5

 

10

 

1

 

 

1

 

 

8

Тема 5. Будова та функції

периферичної нервової системи.

 

10

 

1

 

2

 

2

 

 

5

 

9

 

 

1

   

 

8

Разом за

змістовим модулем 1

43

6

6

6

 

25

46

2

2

2

 

40

Змістовий модуль II Центральна нервова система

Тема 6. Головний

мозок.

 

10

 

2

 

2

 

2

 

 

4

 

9

   

 

1

 

 

8

Тема 7. Кінцевий мозок.           Будова

кінцевого мозку.

 

12

 

2

 

2

 

4

 

 

4

 

10

 

1

 

 

1

 

 

8

Тема 8. Загальний план     будови     та

класифікація аналізаторів.

 

11

 

2

 

2

 

2

 

 

5

 

9

 

 

1

   

 

8

Тема 9. Нейрорегуляторна функція залоз внутрішньої

секреції.

 

8

 

2

 

2

   

 

4

 

10

 

1

 

1

   

 

8

Разом за

змістовим модулем 2

 

41

 

8

 

8

 

8

 

 

17

 

38

 

2

 

2

 

2

 

 

32

 

Усього годин

84

14

14

14

 

42

84

4

4

4

 

72

 

ІНДЗ

6

-

-

-

6

-

6

   

-

6

 

Усього годин

90

14

14

14

6

42

90

4

4

4

 

72

 

 

  • Теми практичних занять

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Розвиток нервової системи у еволюційному аспекті.

2

2

Рефлекторний принцип нервової діяльності.

2

3

Спинний мозок як структурна складова центральної

нервової системи.

2

4

Структурно-функціональна        організація        соматичної                                                        та

вегетативної нервової системи.

2

5

Структурно-функціональна організація відділів кори.

2

6

Загальна   будова    аналізаторів.   Шляхи    проведення                  сенсорної

інформації.

2

7

Будова та функції гіпоталамо–гіпофізарної системи.

2

 

Всього

14

 

7.  Теми лабораторних занять

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Топографія та функції основних утворень нервової системи.

2

2

Будова та специфічність нейронів, міжнейроні зв’язки, будова

синапсу. Нейроглїя.

2

3

Спинний мозок та його функції. Провідникові шляхи спинного

мозку.

2

4

Периферична нервова система, її будова, розташування.

2

5

Головний мозок. Відділи головного мозку людини, топографія.

2

6

Топографія та структурно-функціональна організація кінцевого

мозку.

2

7

Структурно-функціональна організація органів чуття.

2

 

Всього

14

 

Самостійна робота

Самостійну роботу студент виконує в аудиторії під керівництвом викладача або в умовах поза аудиторної підготовки.

До самостійної роботи включені також:

  • проробка конспекту лекцій і навчальної та методичної літератури з нового теоретичного матеріалу;
  • підготовка до контрольних робіт, залікових модулів;
  • робота в Інтернеті чи бібліотеці навчального закладу за тематикою навчальної дисципліни;
  • підготовка з матеріалу навчальної практики;
  • підготовка до складання семестрової атестації тощо.

 

з/п

Назва теми

Денна

Заочн

а

Форма контролю

1

Предмет і завдання анатомії нервової системи.

5

8

Усне опитування,

КМР

2

Філогенетичний розвиток нервової системи.

5

8

Усне опитування,

КМР

3

Структурно-функціональна організація

нервової тканини.

5

8

Усне опитування,

КМР

4

Спинний мозок як структурна складова центральної

нервової системи.

5

8

Усне опитування,

КМР

5

Будова   та    функції   периферичної               нервової

системи.

5

8

Усне опитування,

КМР

6

Головний мозок.

4

8

Усне опитування,

КМР

7

Кінцевий мозок. Будова кінцевого мозку.

4

8

Усне опитування,

КМР

8

Загальний    план    будови     та                      класифікація

аналізаторів.

5

8

Усне опитування,

КМР

9

Нейрорегуляторна функція залоз внутрішньої

секреції.

4

8

Усне опитування,

КМР

   

42

72

 

5.1. Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ)

Назва теми

Денна

Заочна

Індивідуальне навчально–дослідне завдання виконується у вигляді презентації в межах навчальної програми

дисципліни

4

4

 

4. Методи навчання

Лекції, презентації, словесні, наочні експериментальні завдання, розв’язок задач, проблемних ситуацій, зошит для виконання лабораторних і практичних занять, питання до контрольної модульної роботи.

14. Рекомендована література Основна:

  • Анатомія людини : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / А.С. Головацький, В.Г. Черкасова, М.Р. Сапін, Я.І. Федонюк.- Вінниця: Нова книга, - 368 с.
  • Воронова Н.В. Анатомия центральной нервной системы : учебн. пособие [для студ. выш. учебн. завед.] / Н.В. Воронова, Н.М. Климова, А.М. Менджерицкий. – М. : Аспект Пресс, – 128 с.
  • Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека : учебн. [для студ. выш. учебн. завед.] / М.Г. Привес, Н.К. Лысенков, В.И. Бушкович. –СПб. : Издательский дом СПб МАПО, – 720 с.
  • Самусев Р.П. Анатомия человека : учебн. [для студ. выш. учебн. завед.] / Р.П. Самусев. – М. : ООО Издательство Оникс, 2009. – 576 с.
  • Тишевской И.А. Анатомия центральной нервной системы : учебн. пособие [для студ. выш. учебн. завед.] / И.А. Тишевский. – Челябинск.: ЮУрГУ, – 86 с.

 

Допоміжна:

  • Клінічна ендокринологія : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] В.М. Хворостінка, В.М. Лісовий, Т.А. Моїсеєнко, Л.В. Журавльова. – Київ : Медицина, 2009. - 262с.
  • Крицкий А.П. Основы анатомии и физиологии центральной нервной системы человека : учебн. пособие [для студ. выш. учебн. завед.] / А.П. Крицкий. – Иркутск: Астра, – 387 с.
  • Румянцева М.Ф. Руководство к практическим занятиям по физиологии с основами анатомии человека : учебн. пособие [для студ. выш. учебн. завед.] / М.Ф. Румянцева, Т.Н. Лосева, Т.П. Бузина. – М. : Медицина, 1986. – 85 с.
  • Турыгин В.В. Структурно-функциональная характеристика проводящих путей центральной нервной системы / В.В. Турыгин. – Челябинск : Оптима, – 190 с.